Українці - Соціальна блоґерська мережа

Я свідомо голосував за цю людину на виборах 2003 в першому турі, потім було соромно за свій вибір — дивлячись на його акції на камеру на пару з Вітренко !
Тепер замислююсь що він скорше мав рацію, і точно знаю одне, якщо діло дійде до барикад я буду поряд з ним на барикадах тому що він правий, тут кожне слово як карбоване — і вірне на 100 відсотків !
McLom


У другому турі більше голосів набере Янукович, але переможе Юля. Під час дружньої післявиборчої суперечки у нас буде три президенти, включно з нинішнім. Але не варто очікувати барикад. Їх нема кому будувати.



УНІАН
Дмитро Корчинський
«Ты б не увидел в небе звед
Их не было тогда
Не пела птица над гнездом
Там не было гнезда»
Громи гримітимуть лише на телевізійних і на судових ток-шоу. Хоча передвиборчі баталії – це лише передмова до післявиборчих, але вони задають тон. Нам нині нудно. Ця кампанія геть зовсім не виправдовує сподівань гурманів. Все мило, але мляво. Ні гучних скандалів, ні карколомних пригод, ні камазів, ні отруєнь, ні пропагандистських знахідок, ні жертв, ні викриттів… А здавалося б, педофілія та епідемія подавали надії…

Все зумовлене настроєм публіки. Вона зневірилася не в кандидатах, а у виборах. До того вона зневірилася у доларах. Ми так їх любили, а вони, виявляється, теж здатні знецінюватися. Люди, які вже не вірять двом головним поганським божкам всесвітнього капища – виборам і фінансам, тим самим звільняють свої душі для Бога Живого, який, як відомо приніс нам меч, а не подушку, отже очікує, щоб ми вправлялися у фехтуванні, а не в мастурбуванні. Саме так: нам нецікаві вибори, а не політики. Ми звикли кепкувати над нашими кандидатами, але покладемо руку на серце (у кого є) – вони кращі за більшість своїх зарубіжних колег. Там взагалі окрім Лукашенка та Рамзана Кадирова нема на що подивитися. На всю Європу – один Берлусконі, інші подібні на офіціантів та домогосподарок. Наші – як герої телесеріалу в порівнянні з персонажами передачі «Вісті з ланів».

читати далі →

Досить цікаво спостерігати за українським політичним "театром", якщо ж, звичайно, сильно ним не перейматись...

читати далі →