Українці - Соціальна блоґерська мережа

Повість Юрка Покальчука «Озерний вітер» — для тих, хто любить казки. Також сподобається вона тим, хто із задоволенням свого часу читав «Лісову пісню» Лесі Українки. Полюблять повість і ті, хто цікавиться… історією. Адже «Озерний вітер» — це ще одна легенда про народження Волинського краю з його синьоокими озерами та вільними вітрами. Головний герой Волин у повісті трішки нагадує Лукаша, а героїня Леа – Мавку. Є тут і свій Той, Хто у Скалі Сидить. Але звати його Род. А от Того, що Греблі Рве називають Водяним Царем. А ще тут є лісовики, планетники, літавиці, мавки і стрижені, русалки і змії, вовкулаки й упирі, куці і куцики та багато інших демонів води, повітря і землі.

«Озерний вітер» — це історія про кохання. Волина ще малим хлопцем покохала Царівна Озера. Тому й забрала вона його від родини, тим самим подарувавши вічність, але лише в глибинах озерних. Так і жив юнак, кохаючись з Царівною навесні, влітку і восени. І з кожним місяцем він дорослішав. Якщо у березні він був чотирнадцятирічним хлопцем, то восени вже був вісімнадцятирічним юнаком. Взимку ж усі жителі Озера засинали, а коли просинались – Волинові знову було 14. Так продовжувалося протягом сімдесяти років. Все б нічого, якби Волин не закохався у просту сільську дівчину Лею. З цим почуттям до Волина прийшла у певному сенсі загибель. Але разом з тим зі своїм коханням Волин надбав й переродження… «Кохання – це перші двері у вічність… Коли ти забуваєш про час, про існування чогось ще, крім тебе, і твого кохання, і коханої істоти з тобою, в тобі, у взаємопроникненні і злитті з нею, ти потрапляєш у позачас і в позапростір…»

Повість читається на одному подиху. Завдяки чудовій мові Покальчука в уяві складаються образи прадавнього лісу і чистого озерного плеса з усіма їхніми жителями. Сам Покальчук факту впливу на написання повісті творчості Лесі Українки не заперечував. «Мій батько Володимир Покальчук був видатним знавцем і дослідником творчості Лесі Українки, тому справді «Лісова пісня» Лесі Українки була певним поштовхом для мене, але мені здалось, що наша міфологія зовсім не розроблена, і я узявся копати в глибини, віднайшов там багато скарбів», — читаю в одному з інтерв’ю письменника. В тому ж інтерв’яю Покальчук каже, що писав «Озерний вітер» тому, що йому «хотілося написати щось високе і чисте, що би різко контрастувало з фальшивими ідеями «гламурного світу». Після прочитання книги усвідомлюєш, що це авторові вдалося.